Бібліотечна гавань

5 вересня світова спільнота відзначає Міжнародний день благодійництва, який був проголошений резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 17 грудня 2012 року (затверджений 7 березня 2013) з метою заохочення діалогу між людьми, що належать до різних цивілізацій, культур і релігій, а також солідарності зі знедоленими.

Ініціаторкою Дня виступила Угорщина. Міжнародний день благодійництва збігається й приурочений до Дня пам’яті Терези Калькуттської (встановлений Римо-католицькою церквою 19 жовтня 2003 року) – місіонерки Римо-католицької церкви, відомої своїм подвижництвом у справах доброчинності, однієї з засновниць (1950) і настоятельок Ордену милосердя, лауреата Нобелівської премії миру 1979 року «за допомогу стражденному людству».

Продовження →

2 вересня 1996 року в Україні замість карбованця ввели нову валюту – гривню.

Із здобуттям Україною незалежності надзвичайно важливим було створення національної грошової системи. Уже 10 січня 1992 року Національний банк ввів в обіг купони багаторазового використання. Правову підтримку купонокарбованці отримали 20 березня 1991 року з прийняттям Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

Деякий час одночасно в обігу перебували і рублі, і купонокарбованці. А з 12 листопада 1992 року єдиним засобом платежу України у готівковому і безготівковому обігу став український карбованець.

Продовження →

День Незалежності Украї́ни — державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь ухвалення Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою відновлення незалежної держави Україна.

Ще з часів Київської Русі українці прагнули жити вільно, сповідувати свої традиції та звичаї, не зазнаючи при цьому поневірянь та утисків. Історичні умови складалися так, що на наших землях постійно панували інші народи-сусіди, та попри все наші співвітчизники протягом століть боролися за свою свободу, і лише нинішнє покоління – наші сучасники у 1991 році вибороли її.

Продовження →

Хорхе Луїс Борхес — аргентинський письменник, перекладач, один з кращих літераторів ХХ століття. Лауреат премії Сервантеса, найпрестижнішої в іспаномовній літературі (1979). Відомий оповіданнями, у яких присутні мотиви вічності, лабіринтів, дзеркал, поєднання реальності й фантастики.

Навчався у ліцеї Кальвіна та університеті в Женеві, куди переїхала його сім’я під час Першої світової війни. 1921 року повернувся до Аргентини. Працював редактором, викладачем, очолював Національну бібліотеку. У 55-річному віці повністю втратив зір.

Своє перше оповідання написав ще дитиною, дебютна збірка поезії вийшла друком 1923 року.

Продовження →

22 серпня виповнився б 101 рік одному з найвизначніших письменників ХХ століття Рею Бредбері (22 серпня 1920 – 5 червня 2006). За своє довге життя Бредбері написав 11 романів, понад 400 фантастичних повістей та оповідань, 21 п’єсу, а також інші літературні твори, кіносценарії, вірші, статті.

«Коли мені було 19 років, я не міг вступити до коледжу: я був з бідної родини. Грошей у нас не було, тож я ходив до бібліотеки. Три дні на тиждень я читав книги. В 27 років замість університету я закінчив бібліотеку», – так він написав у своїй автобіографії.

Бредбері рано зрозумів, що хоче стати письменником – почав з того, що у 12 років не маючи достатньо грошей для придбання нових книг, написав продовження до «Великого воїна Марса» Берроуза. І до останніх днів кожного ранку сідав за рукопис, бо вірив, що кожний написаний твір продовжує йому життя. Останній роман автора із символічною назвою «Літо, прощавай» побачив світ у 2006 році.

Продовження →