А той третій празник – Святе Водохреще

Доброго усім дня! Зі святом вас!

Сьогодні 19 січня –  Хрещення Господнє – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке в народі має назву Йордан, або Водохреще.

Опівночі перед Водохрещем вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. І вважалосяся, що  набрана з річки опівночі перед Водохрещем вода — цілюща; вона зберігалась у «знаючих» селян за образами на випадок поранення або тяжкої хвороби.

Ще за тиждень перед Водохрещем колись парубоча громада, а пізніше окремі господарі — «спеціалісти»  —прорубували на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест. Вранці  ж 19 січня у церкві відбувалося Богослужіння. Після нього весь народ ішов процесією на річку до хреста.

До річки на Водохреще йшли всі: старі, молоді і діти. Кожен ніс із собою пляшку або глечик на воду. Після недовгої відправи священик занурював в ополонку хрест і освячував воду. Тоді вже можна  підходити до ополонки і набирати у свій посуд воду.

Всі, хто приїздив на «Йордан» кіньми — чи то верхи, чи то саньми — набирали відрами з ополонки воду і напували своїх коней — «щоб хвороби не боялися та міцніші були».

Навіть і сьогодні цю воду бережуть цілий рік, ласкаво називаючи “водичкою-йорданичкою”. Нею  скроплюють оселю, щоб оминало всяке нещастя і гарно велося в домі.

І що цікаво, незрозумілим залишається той факт, як свячена йорданська вода не псується, не смердить, і може довго зберігатися. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду. Проте ця думка є помилковою, оскільки не завжди у воду занурюють срібний хрест, а використовують дерев’яний чи з будь-якого металу, а вода все одно роками не псується.

Тож незабудьте і ви сьогодні набрати собі цієї цілющої води. І нехай у вашій хаті панує добро і щастя! Зі святом!