Бібліотечна гавань

В основу насиченого пригодами твору покладено таемничу історію зникнення з індійского храму коштовного Місячного каменя та його розшуків.

Долі героів роману химерно переплітаються з історією Місячного каменя, творячи складну захоплюючу інтригу.

Місячний камінь це дорогоцінна річ, на протязі століть перебувала в лобі бога Місяця, скульптура якого стояла в храмі Сомнаута. Але так сталося, що брамінам довелося приховати скульптуру від очей загарбників. Брамінам з’явився бог Виша, і оголосив про те, що тепер їм доведеться охороняти скульптуру все своє життя, а викрадач каменю знайде себе на вічні страждання. Продовження →

Роман “Человек – Амфибия” был написан известным писателем – фантастом в 1927 году и впервые опубликован в журнале “Вокруг света”. Почти сразу он вышел отдельным изданием и с тех пор неоднократно переиздавался. По праву это произведение считается самым популярным у писателя. Именно ему дал высокую оценку Герберт Уэллс.

Годами прикованный к постели тяжелой болезнью Александр Беляев из повести в повесть создавал целую галерею персонажей, не вписывающихся в рамки традиционного мира.

Это печальная и трогательная история о любви и одиночестве вряд ли сможет кого-то оставить равнодушным. Продовження →

Джеймс Оливер Кервуд (James Oliver Curwood) (12 июня 1878 — 13 августа 1927) — американский писатель и защитник природы, автор приключенческой литературы.Кервуд был заядлым охотником, но позднее стал защитником дикой природы, в том числе он боролся за сокращение сезона охоты, а в 1926 году стал членом Мичиганской комиссии по защите окружающей среды.В 1927 году Кервуд поехал во Флориду. Во время рыбалки он был укушен пауком, что вызвало аллергическую реакцию, заражение крови и смерть. Кервуда похоронили на кладбище Дубовые Холмы.Его помнят на родине. Сейчас в построенном им Замке расположен музей, где проводятся ежегодные праздники в честь писателя. Продовження →

Яких тільки див не буває на світі. От, скажімо жар – птиця. Ви, діти знаєте цю невловиму чарівницю, що володіє надприродною силоюй ощасливлює казкових героїв – добротврців лише одною – єдиною пір’їною. Та є золоті жар – птиці, що гніздяться не на деревах, а в душах людей.

Казки, прислів’я та приказки, легенди і перекази, пісні, загадки, лічилки, скоромовки, нісенітниці – всі ці духовні скарби живуть у народі, не одне століття передаються з уст в уста, від покоління до покоління.

З поміж багатьох професій, що існують на землі, чи не найдивовижніша професія збирача пір’їн золотого птаха – скарбів народної фантазії, пам’яті і душі. Завдяки невтомним пошукам збирачів – ентузіастів, яких Іван Франко назвав”поборниками народного діла”, записані й опубліковані тисячі й тисячі народних казок, пісень, загадок, прислів’їв та приказок.

Книжка, яку я вам пророную, також з’явилась внаслідок численних записів, що їх здійснив один із найдосвідченіших збирачів фольклору Іван Іванович Гурін.

Гадаю, вам діти, буде цікаво та корисно довідатись про життя та діяльністьшукача народних скарбів. Продовження →