Бібліотечна гавань

    Сайко, О. Кав’ярня на розі: [роман для ст. шк. віку] / О. Сайко. – Львів: Вид-во Старого Лева, 2014. – 174с.
Привіт усім! Я, Почитайка, запрошую вас до незвичайної кав’ярня. Ви, мабуть, ще сюди не заходили. Бо, швидше за все, вас приваблюють барвисті вивіски з чудернацькими назвами кав’ярень. А ця зовсім непримітна і нічим особливим не виділяється. Чи зайшли ви б у неї? Чи, може, подумали б, що нічого цікавого у цій кав’ярні не побачите і пройшли би повз? Це цілком ваше рішення. Якщо ви таки наважитеся зайти до цієї кав’ярні, то ваш світ зміниться. Не вірите? А, може, таки спробуєте? Продовження →

    Шварц, Е. Рассеянный волшебник : [сказки, пьеса] / Е. Л. Шварц ; [рисунки М. Майофиса]. – Ленинград : Детская литература, 1990. – 268 с. : ил.
Привет, дорогие мальчишки и девчонки! Я, Почитайка, предлагаю вашему вниманию сборник сказок и пьес для детей “Рассеянный волшебник” известного писателя Евгения Шварца.
Сказка «Рассеянный волшебник» — произведение с оригинальным сюжетом, но тем интереснее читать эту книгу.

      Главный герой книги — ученый-волшебник по имени Иван Иванович Сидоров. И все у него было бы хорошо, если бы не был он слишком рассеянным. Однажды он встретил мальчика на повозке, запряженной лошадью. Иван Иванович решил продемонстрировать ребенку свои волшебные способности: достал уменьшительное зоологическое стекло и направил на лошадку, и та превратилась в кошку, но не обыкновенную, а с лошадиной силой. Продовження →

    Ющук, І. Троє на Місяці [Текст] : граматико – фантастична повість : для дітей серед. шк. віку / І. П. Ющук. – К. : Грані-Т, 2010. – 240 с.

Привіт усім! Я, Почитайка, пропоную вашій увазі пригодницьку повість українського письменника Івана Ющука «Троє на Місяці». На вас цекають захоплюючі пригоди школярів на Місяці. Це звичайнісінькі собі хлопці, яких можна впізнати по тому, що на уроках мови, і не тільки мови, вони час від часу замріяно дивляться кудись у вікно. Чому Капітана прозвали Капітаном, а Граматика — Граматиком, я гадаю, не треба пояснювати. Але Незнайко… Дехто його обзивав бараном, інші — дурнем, телепнем.

Проте ці означення зовсім несправедливі. Найкраще для нього все-таки підходить прізвисько Незнайко, бо вже давно хтось з українців сказав: «Незнайко на печі лежить, а Знайко по дорозі біжить». Дуже багато всіляких пригод довелося пережити хлопцям. Але з кожпого скрутного становища вони виходять переможцями. Чи випадково це? Зовсім ні. Уважний читач повинен помітити, що дві речі їм кожного разу ставали в пригоді: справжня, непідробна людяність і рідне слово. Вони завжди дбають насамперед не про себе, а про товариша, про інших людей. А рідне слово, яке йде з глибоких віків, додає їм сили, витривалості, розраджує їх у тяжкі хвилини.

Бажаю вам читання з насолодою!

  Пагутяк, Г. Втеча звірів, або Новий бестіарій [Текст] : [казкова пригодницька повість : для дітей серед. шк. віку] / Г. Пагутяк ; худож. М. Паленко. – К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2006. – 240 с. : ілюстр.

Привіт усім! Я, Почитайка, пропоную вашій увазі книгу відомої української письменниці Галини Пагутяк «Втеча звірів». Ми живемо поруч зі звірами, ніби чужі. Але в нас усіх – одна Земля і кров одного кольору – червоного. Треба поважати кожне життя, хай це буде життя комашки, ящірки чи пташки. Вони живуть не так довго, як люди, іноді лише один день, але вміють радіти світові. А чи знають про це люди? Ви колись замислювалися над тим, чому звірі покидають людей і відпливають на чарівному кораблі? Часто люди не визнають  їх за своїх братів, ставляться до них,  як до речей, знущаються, і, страшно подумати, вбивають. Сумно буде, коли на Землі не залишаться звірі! Ось такого висновку дійдуть ті, хто прочитає книгу від початку до кінця.

ЇЇ можуть читати  і дорослі, і діти.

Можна спробувати її прочитати також звірятам!